розвіз

розвіз
[ро/зв'із і роузв’і/з]
ро/зво/зу, м. (на) ро/зво/з'і

Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.

Игры ⚽ Поможем сделать НИР

Смотреть что такое "розвіз" в других словарях:

  • розвій — Розвій: розвиток [13;53;54] …   Толковый украинский словарь

  • розвід — ро/зво/ду, ч. 1) Дія за знач. розводити 1). •• На ро/зві/д з метою розвести, розмножити, одержати новий урожай, приплід. 2) тільки розві/д, військ. Огляд і розподіл по постах військових підрозділів, признач. у караул. 3) тільки розві/д. Відстань… …   Український тлумачний словник

  • розвій — 1 іменник чоловічого роду розвиток рідко розвій 2 іменник чоловічого роду розмотування розвій 3 іменник чоловічого роду що небудь розмотане …   Орфографічний словник української мови

  • розвій — I р озв ій ро/зво/ю, ч., заст. 1) Розвиток. 2) Розпускання (дерев). 3) Розквіт (сил). II розв ій во/ю, ч., спец. 1) Розмотування навитого на що небудь матеріалу. 2) Що небудь розмотане з чогось …   Український тлумачний словник

  • розвідник — іменник чоловічого роду, істота від: розвідувати розвідник іменник чоловічого роду, істота від: розводитися …   Орфографічний словник української мови

  • розвідниця — іменник жіночого роду, істота від: розвідувати розвідниця іменник жіночого роду, істота від: розводитися …   Орфографічний словник української мови

  • розв'язний — прикметник про манери розв язний прикметник про завдання …   Орфографічний словник української мови

  • розвідач — іменник чоловічого роду, істота розвідник арх …   Орфографічний словник української мови

  • розвідний — 1 прикметник який розірвав шлюб розвідний 2 прикметник для розмноження; розподілу; який можна розсувати …   Орфографічний словник української мови

  • розвішаний — дієприкметник від: розвішати …   Орфографічний словник української мови

  • розвішений — дієприкметник від: розвісити …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»